Івано-Франківськ
вул. Мазепи, 72

Лампи розжарення

Історія лампи розжарення починається з далекого 1840 року, коли англієць Уоррен де ла Рю сконструював першу лампу з платиновою ниткою розжарення. Лампа розжарювання — це штучне джерело світла, в якому світло випромінює тіло розжарення, що нагрівається електричним струмом до високої температури. Як тіло розжарення найчастіше використовується спіраль з тугоплавкого металу (найчастіше вольфраму), або вугільна нитка. Щоб нитка розжарення не окислювалась при контакті з повітрям, її поміщають в вакуумну колбу, або колбу, заповнену інертними газами або парами галогенів.

Перевагою цих ламп є найкраща кольоропередача (індекс кольоропередачі Ra=100). Недоліки — низька енергоефективність, дуже низький термін служби (до 1000 год), весока температура поверхні та велика споживана потужність.

До ламп розжарення також відносяться галогенні лампи з цоколями MR11, MR16, GU10, G5,3, G9 та іншими менш поширеними. Це по суті ті самі лампи розжарення, в колбу яких доданий буферний газ — пари галогенів (брому або йоду). Цей газ підвищує термін служби лампи до 2000-4000 годин. Галогенні лампи дуже чутливі до жирових забруднень, тому колби цієї лампи не можна торкатися навіть чисто вимитими руками. З огляду на високу температуру колби, будь-які забруднення поверхні (наприклад, відбитки пальців) призводять до швидкого виходу лампи з ладу.