Івано-Франківськ
вул. Мазепи, 72

Стабілізатори напруги

Основним призначенням стабілізатора напруги є: захист електроприладів і електрообладнання побутового і промислового призначення від раптової зміни напруги електромережі; стабільне електроживлення обладнання в умовах тривалої за часом заниженої або завищеної напруги електромережі; контроль напруги на вході і виході.

Стабілізатори розрізняють за кількістю фаз (однофазні чи трифазні), за виконанням корпуса (підлогові, навісні чи переносні), за принципом роботи (електромеханічні та електронні).

Електромеханічний стабілізатор — це стабілізатор, який забезпечує плавне регулювання вихідної напруги. Такий стабілізатор ще називають сервопривідним або електродинамічним. Корекція напруги здійснюється за допомогою трансформатора і електродвигуна. Перевага цього стабілізатора — це висока точність вихідної напруги, низька вартість. Такі стабілізатори дозволяють безперервно і плавно регулювати вихідну напругу без спотворення синусоїдальної форми. Недоліки — це постійний шум працюючого електродвигуна, що відслідковує коливання напруги на 2-3 В (яке в наших мережах звичайне явище), зношування механічних частин, низька швидкість регулювання через інерційність двигуна.

Електронний стабілізатор — це пристрій, що працює за принципом ступінчастого регулювання. Підтримка напруги на виході здійснюється за рахунок ступінчастого перемикання обмоток автотрансформатора. Перемикання автоматичне (в межах 20-40 мс), здійснюється за допомогою реле, тиристорів або симісторiв. Перевагою цього типу стабілізаторів є велика швидкодія. З іншої сторони у електронних стабілізаторів низька точність регулювання +/- 8-10% — для більшості приладів це допустиме відхилення, але є ряд приладів, які критичні до таких перепадів. Даний спосіб стабілізації напруги не рекомендується для систем освітлення. Тиристорні або симісторні стабілізатори є надійнішими, завдяки відсутності механічних деталей і механічного зносу, але недоліком цих стабілізаторів є висока ціна.

Основними характеристиками стабілізаторів є:

Потужність стабілізатора

Основний параметр який, як правило, входить в назву. Обов’язково зверніть увагу на те, що більшість виробників вказують повну потужність. Вона складається з активної і реактивної складових. Реактивна потужність не виконує корисної роботи, вона слугує лише для створення магнітних полів в індуктивних приймачах (електродвигуни, люмінесцентні світильники, холодильники, кондиціонери і т.п.), циркулюючи увесь час між джерелом і споживачем. Активна потужність завжди вказується у ватах (Вт), повна — у вольт-амперах (ВА).

Діапазон вхідної робочої напруги

Це напруга мережі, при якій стабілізатор включається і на його виході з’являється напруга. Вкрай важлива характеристика, — якщо напруга у Вашій мережі не попадає в цей діапазон придбаного стабілізатора, від нього не буде абсолютно ніякої користі. Наприклад, якщо у Вас в мережі 130 В, а робочий діапазон стабілізатора починається з 145 В, він просто не ввімкнеться.

Діапазон гарантованої стабілізації

Це значення напруги «на виході» стабілізатора. Вказується у вигляді «220 В ± n%» (наприклад, 220 ± 5% або 220 ± 10 %). Зрівнявши ці параметри з паспортними даними підключеного електроустаткування, можна зробити висновок чи підійде стабілізатор для роботи з Вашими електроприладами.

Час стабілізації напруги

Це час реагування на зміни напруги мережі. Якщо час стабілізації напруги досить тривалий (1,5-2 секунди) щодо часу самої зміни напруги мережі, стабілізатор не встигне впоратися зі своїм завданням і подасть неприпустиму напругу на підключене навантаження. Окремо потрібно звернути увагу на явище миготіння світла через коливання напруги. Справа в тому, що людське око помічає зміну освітленості при різкому коливанні напруги в мережі всього на 1% за час 0,02 сек. Від різких коливань напруги мережі повністю не захищає навіть високоточний стабілізатор, тут треба шукати винуватця миготіння світла.